Як на практиці виглядає поєднання навчання в міжнародній школі за кордоном та збереження контакту з

Привіт, народ, от сиджу думаю: як на практиці виглядає поєднання навчання в міжнародній школі за кордоном та збереження контакту з українськими друзями? Бо в мене молодша сестра саме в такій ситуації опинилася — поїхала до Канади на останній рік школи, а всі її подружки залишилися в нашому місті. Спочатку щодня писали в чатиках, але потім у неї там з’явився купа нових занять, часові пояси гуляють, і спілкування потроху зійшло на «привіт, як справи?» раз на тиждень. Цікаво, чи в когось вийшло зберегти близькі стосунки по-справжньому, чи це завжди перетворюється на «колись давно були друзями»? Діліться, як у вас це працює чи працювало.

 

Знаєш, останнім часом помітив, що діти, які вчаться в міжнародних школах, часто мають дуже цікавий мікс у голові — з одного боку англійська на рівні носія, з іншого досі жарти й вирази чисто українські, які іноземцям не поясниш. Мій знайомий розповідав, як його син у Швейцарії пояснював однокласникам, що таке «пиздець» і чому це не просто погане слово. Виходить такий собі культурний мікс, який нікуди не дівається, навіть коли людина живе далеко від дому роками. Іноді це виглядає мило, іноді трохи сумно — ніби людина між двома світами зависла.

 

Ой, пам’ятаю свою поїздку на обмін у 10 класі — тоді ще без нормального інтернету в гуртожитку було складно, але ми з хлопцями з класу щотижня робили відеодзвінки і навіть грали разом в ігри онлайн. Зараз з сестрою бачу, що допомагає, коли є спільні теми: наприклад, вони разом дивляться один серіал і потім обговорюють. Або просто кидати в чат меми з життям «тут так, а в нас інакше». Головне — не змушувати себе до щоденних розмов, бо тоді швидко вигорає. Багато хто переходить на голосові повідомлення замість тексту — так тепліше виходить. Хоча зізнаюся, інколи все одно відчувається відстань. А в когось є круті лайфхаки, щоб не втрачати зв’язок? До речі, якщо хтось шукає нормальну інфу про варіанти study за кордоном, то там реально багато корисного для таких переїздів, але це вже так, чисто з власного досвіду кажу.